Топ-менеджера «Ростеху» затримали в Італії за підозрою в шпигунстві

Директор із розвитку бізнесу «Об’єднаної двигунобудівельної корпорації» (ОДК), що входить у державну російську корпорацію «Ростех», Олександр Коршунов затриманий в італійському Неаполі за запитом США. Його підозрюють в шпигунстві, повідомляють російські ЗМІ.

За повідомленнями, Коршунова затримали в аеропорту 3 вересня, влада США підозрює його в економічному шпигунстві в період роботи директором з маркетингу і продажів ОДК. Цю посаду він обіймав у 2009–2017 роках.

Прес-служба «Ростеху» заявила, що держкорпорація розбирається в ситуації і впевнена в невинуватості свого співробітника.

Затримання Коршунова прокоментував президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Східному економічному форумі у Владивостоці. Він назвав це «недобросовісною конкуренцією».

За словами Путіна, ОДК, створюючи новий двигун, уклала контракт з італійською фірмою для консультацій. «Це світова практика, відкрита комерційна робота. Тепер американські друзі стверджують, що там щось вкрали», – заявив російський президент.

5 вересня в Італії має відбутися перше засідання суду, який розгляне питання про екстрадицію Коршунова в США, повідомляють російські «Ведомости» з посиланням на джерела.

Об’єднана двигунобудівна корпорація – одне з найбільших підприємств із виробництва двигунів для авіаційної, морської й космічної техніки в Росії. Крім того, корпорація займається виробництвом продукції для нафтогазової промисловості і турбін для енергетики.

Вибух біля посольств і штаб-квартири НАТО в Кабулі: відповідальність на себе взяв «Талібан»

Щонайменше 10 людей загинули, десятки були поранені внаслідок вибуху машини на блокпості в Кабулі 5 вересня. Напад стався в районі, де розташовані будівлі посольств, урядових установ та місцева штаб-квартира НАТО.

Відповідальність за атаку взяло на себе екстремістське угруповання «Талібан».

За словами речника Міністерства внутрішніх справ Насрата Рахімі, мініавтобус, наповнений вибухівкою, вибухнув на магістралі в районі Шаш Дарак приблизно о 10:10 ранку за місцевим часом.

Згодом Рахімі повідомив, що загинули 10 людей, 42 отримали поранення. Поліція огородила місце події.

«Талібан», який вимагає виведення військових Сполучених Штатів та інших міжнародних сил з Афганістану, заявляє, що серед загиблих 5 вересня є іноземці. Як стверджує речник руху, смертник, який підірвав себе, вбив «12 іноземних зазіхачів». Однак представники коаліції НАТО наразі не підтвердили інформацію про вбитих представників іноземних сил.

 

За повідомленнями, блокпост, який зазнав нападу, розташований поруч із штаб-квартирою Місії рішучої підтримки НАТО.

Це вже другий вибух в столиці Афганістану протягом тижня – попередній стався 2 вересня і забрав життя щонайменше 16 людей.

2 вересня спеціальний представник США з мирних переговорів у Афганістані Залмай Халілзад підкреслив, що мирні домовленості з «Талібаном», для досягнення яких знадобилося вісім раундів переговорів між сторонами, не є остаточними, доки їх не погодить президент США Дональд Трамп.

Рух «Талібан» як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.

Як вважають, на нинішніх переговорах між США й талібами може йтися про графік виведення цих військ, що може відкрити шлях до міжафганських мирних переговорів.

Сім членів екіпажу затриманого танкера Stena Impero залишили Іран

Сім членів екіпажу затриманого британського нафтового танкера Stena Impero залишили Іран і зараз «прямують до безпечної локації».

Загалом на борту танкера були 23 члени екіпажу різних національностей. Серед них – індійці, росіяни, латвійці й філіппінці.

4 вересня МЗС Ірану повідомило, що звільнило сімох індійців та росіян, які перебували на затриманому танкері. За даними відомства, цих людей обрав капітан корабля.

4 липня влада Гібралтару затримала іранський танкер, вважаючи, що він везе нафту на завод в Сирію в порушення міжнародних санкцій. Через два тижні Корпус вартових ісламської революції затримав в Ормузькій протоці британський танкер Stena Impero, звинувативши його екіпаж в порушенні правил міжнародного судноплавства.

15 серпня влада Гібралтару офіційно повідомила, що танкер вільний. За словами урядовців, Іран зобов’язався не вивантажувати в Сирії нафту з танкера. Через кілька днів корабель залишив Гібралтар.

У центрі Санкт-Петербурга активісти провели одиночні пікети до Дня Незалежності України

У центрі російського Санкт-Петербурга на перетині Невського проспекту і Малої Садової 24 серпня активісти влаштували серію одиночних пікетів до Дня Незалежності України. Як повідомляє російський правозахисний портал «ОВД-инфо», о 16-й годині російські силовики затримали учасника одного з пікетів Олексія Соловйова. Повідомляється, що Соловйова забрали у відділок, але відпустили після отримання пояснень.

З відеотрансляції, яку вела у Facebook Ольга Смирнова, видно, як до учасників пікетів, які тримали в руках прапор України і плакати з привітаннями Україні, підходили співробітники російської поліції і перехожі. Деякі з них підтримували, а деякі засуджували пікети.

Раніше повідомлялося, що у Новосибірську, на півночі Росії, місцеві активісти провели мітинг до Дня Незалежності України.

Іран запровадив «санкції» проти американського «Фонду захисту демократії»

Міністерство закордонних справ Ірану заявило про запровадження санкцій проти базованого у Вашингтоні «Фонду захисту демократії» і його генерального директора, заявивши, що організація підтримує санкції і «економічний тероризм» проти Ірану.

Як повідомляють 24 серпня іранські ЗМІ, зокрема інформагенція Fars, з посиланням на МЗС Ірану, «фонд і його генеральний директор Марк Дубовіц зумисне завдали шкоди життєво важливим інтересам Ірану, поширюючи брехню».

У заяві МЗС Ірану йдеться, що наступними за санкціями можуть бути судові дії проти фонду, Дубовіця та його колег.

Дубовіц заявив, що вважає «знаком честі» включення його «іранським режимом» у будь-які списки. Його фонд рішуче критикував ядерну угоду Ірану зі світовими державами 2015 року.

З 2017 року Іран періодично вводить санкції проти американських структур, хоча вони, як і санкції США, малоефективні, якщо особа не використовує іранську фінансову систему.

Посол Росії у Великобританії пішов у відставку

Посол Росії у Великій Британії Олександр Яковенко пішов у відставку, йдеться на сайті дипломатичної місії. Згідно з повідомленням, дипломат вже вирушив до Росії. Повідомляється, що тимчасовим повіреним призначений радник-посланець Іван Володін.

Олександр Яковенко очолював дипмісію Росії в Лондоні з січня 2011 року. Кінець його каденції позначився напруженістю у відносинах між Британією і Росією після того, як в березні минулого року у Солсбері були отруєні нервово-паралітичною речовиною «Новачок» колишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль і його дочка Юлія.

Незабаром після цих подій Великобританія вислала з країни 23 російських дипломатів, Росія вислала таке ж число британських дипломатів.

 

У Гонконгу знову сутички: поліція застосувала сльозогінний газ, протестувальники – каміння

Поліція Гонконгу застосувала сльозогінний газ для розгону протестувальників, які збиралися біля поліцейського відділку.

Місцевич громадський мовник RTHK заявив, що 24 серпня силовики приїхали з палицями, щоб відігнати протестувальників, які кидали цеглу і снаряди із запальною сумішшю.

Сутичка трапилася після маршу протесту у Коулун-Бей, району через гавань від острова Гонконг. 

Продемократичні демонстранти помітили так звані «розумні ліхтарі», які були встановлені в околицях. Вони бояться, що ці пристрої призведуть до посилення нагляду, хоча уряд це заперечив.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні. Як раніше повідомлялося, це питання мають обговорити лідери Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції і Японії на саміті G7 24 серпня.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

Росія провела навчальні пуски балістичних ракет

Міністерство оборони Росії провело навчальні пуски балістичних ракет «Синева» і «Булава» з атомних підводних човнів «Тула» і «Юрій Долгорукий». Про це повідомляє сайт відомства. Випробування проведені на наступний день після того, як президент Росії Володимир Путін пообіцяв «симетричну відповідь» на пуск наземного варіанту крилатої ракети «Томагавк» у США.

Російські ракети були випущені з наближеного до полюсу району Північного Льодовитого океану і з акваторії Баренцева моря. Вони успішно вразили навчальні цілі на полігонах в Архангельській області і на Камчатці, повідомляє міністерство оборони Росії.

2 серпня США офіційно припинили свою участь у Договорі про ракети середньої і меншої дальності. У Вашингтоні вважають, що прийнята на озброєння в Росії ракета 9М729 «Новатор» порушує умови документа. Росія ці звинувачення відкидає, але також призупинила свою участь у договорі.

18 серпня Пентагон випробував наземний варіант ракети «Томагавк» у рамках розробки нового покоління ракет середнього радіусу дії. Путін доручив міністерству оборони, МЗС та іншим відомствам «вжити вичерпних заходів з підготовки симетричної відповіді» на запуск.

Нова модель російського космічного корабля не змогла пристикуватися до МКС

Нова модель космічного корабля серії «Союз» – «Союз МС-14» – не змогла зістикуватися з Міжнародною космічною станцією, повідомили 24 серпня російські інформагенції з посиланням на кореспондента в Центрі управління польотами.

Стиковка була призначена на 08:30 за московським часом (у літній період збігається з київським). Вона мала відбутися в автоматичному режимі. Однак системі автоматичної стиковки не вдалося стабілізувати корабель і почати зближення зі станцією.

Ця версія корабля «Союз» відрізняється від серійного модернізованою системою управління рухом і навігації, повідомляла раніше російська корпорація «Енергія». Крім того, корабель уперше стартував з ракетою-носієм «Союз-2» з цифровою системою управління, яка замінила аналогову систему українського виробництва.

Нову спробу стикування проведуть 26 серпня.

«Союз МС-14» – перший більш ніж за 30 років пілотований корабель російського виробництва, відправлений на орбіту без екіпажу.

У Гонконгу влаштували «живі ланцюги» на 30-річчя «Балтійського шляху»

У Гонконгу активісти боротьби за демократію в цьому автономному регіоні Китаю влаштували «живі ланцюги» на вияв своєї солідарності й як заклик про міжнародну підтримку, а також у пам’ять про такі акції в окупованих СРСР державах Балтії 30 років тому.

Демонстранти стали, взявшись за руки, вздовж трьох місцевих ліній метро, що простягаються на чотири десятки кілометрів.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

30 років тому, ще за радянської влади, в трьох країнах Балтії відбулася акція «Балтійський шлях», або «Балтійський ланцюг», яка стала наймасовішим на той час протестом проти радянської окупації цих країн – 23 серпня 1989 року, на 50-і роковини укладення 1939 року таємного пакту Молотова-Ріббентропа між сталінським Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною про поділ сфер впливу в Європі. За цією домовленістю, зокрема, вже 1940 року СРСР окупував три балтійські держави – Естонію, Латвію і Литву. Внаслідок окупації, яку переважно не визнав західний світ, десятки тисяч громадян цих країн наступними роками й десятиліттями були страчені, засуджені чи вислані до Сибіру, де багато з них загинули.

Від одного до двох мільйонів людей, за різними оцінками, взяли участь у «Балтійському шляху», також відомому як «Балтійський ланцюг»: узявшись за руки, люди створили живий ланцюг завдовжки майже 600 кілометрів, що об’єднав столиці трьох держав – Таллінн, Ригу і Вільнюс.

Ця акція стала натхненням і для інших – зокрема, для «Української хвилі», що відбулася 21 січня 1990 року, в неділю, в переддень річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 22 січня 1919 року. Від 450 тисяч, за офіційними радянськими оцінками, до 1 чи й 5 мільйонів людей живим ланцюгом символічно з’єднали Івано-Франківськ (на момент ухвалення Акту злуки столицю ЗУНР), Львів і Київ.