На саміті в Берліні досягли прогресу щодо перемир’я в Лівії – Помпео

На саміті в Берліні, присвяченому конфлікту в Лівії, вдалося досягти прогресу щодо досягнення повного перемир’я, заявив державний секретар США Майк Помпео.

Він висловив сподівання, що такий розвиток подій приведе до відновлення роботи нафтової інфраструктури Лівії, заблокованої через конфлікт.

Помпео сказав про це 19 січня в столиці Німеччини, де зібралися лідери 11 країн.

Зі свого боку, канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що прихильники ворогуючих сторін погодилися, що перемир’я, погоджене в Тріполі минулого тижня, має бути перетворене на постійний режим припинення вогню, щоб дозволити запустити політичний процес.

За її словами, спеціальний комітет, до якого увійдуть п’ятеро військових від кожної зі сторін, буде моніторити перемир’я. Канцлер додала, що іноземні сили, активні в Лівії, зобов’язалися дотримуватися чинного ембарго ООН на постачання зброї й припинити поставки озброєнь.

Головною метою саміту було переконати уряди держав, які підтримують ворогуючі сторони в Лівії, відмовитися від постачання їм зброї, від фінансової підтримки і від надання допомоги військами.

Інша мета переговорів – забезпечити перемир’я між урядом у Тріполі, який користується підтримкою ООН, і збройними загонами командувача повстанською армією генерала Халіфи Хафтара, чий штаб розташований у Тобруці.

Саміт покликаний стимулювати політичні процеси, які запобігли б виникненню потоку біженців, подібно до сирійського.

Серед учасників сирійської зустрічі в Берліні були президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган, президент Франції Емманюель Макрон, італійський і британський прем’єри Джузеппе Конті і Борис Джонсон, держсекретар США Майк Помпео. У саміті беруть участь глава ООН Антоніу Ґутерріш і високопоставлені представники Європейського союзу, Африканського союзу і Ліги Арабських держав.

У Лівії в ніч на 12 січня було оголошене перемир’я між урядовими військами й армією генерала Халіфи Хафтара. Однак уже через кілька годин після вступу режиму припинення вогню в силу сторони конфлікту звинуватили одна одну в порушенні домовленостей.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

 

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати і, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

 

Іранська олімпійська медалістка, що виїхала з країни, готова «виступати за Німеччину»

Іранська олімпійська медалістка, що залишила країну з політичних мотивів, заявила німецьким медіа, що «була б щаслива виступати за Німеччину» на цьогорічній літній Олімпіаді.

«Я сподіваюся на тихе життя без проблем тут», – сказала 21-річна Кімія Алізаде в інтерв’ю виданню Bild am Sonntag, пише dpa.

За даними видання, Алізаде перебуває в Гамбургу, й отримала пропозиції від Бельгії, Болгарії, Канади і Нідерландів.

Літня Олімпіада 2020 року відбуватиметься з 24 липня до 9 серпня в Токіо.

Кімія Алізаде в 2016 році отримала бронзову медаль на Іграх в Ріо-де-Жанейро в змаганнях по тхеквондо.

Про своє рішення залишити Іран вона повідомила в інстаграмі 11 січня. Алізаде назвала себе «однією з мільйонів пригноблених жінок в Ірані». За її словами, вона не була вільна, представляючи Іран на міжнародній арені: «Я завжди мала повторювати ті слова, які мені вказували, і носити той одяг, який мені наказували. Ми – лише інструменти. Тільки наші медалі цінуються, тому що їх можна використовувати в політичних цілях».

За словами Алізаде, вона хоче щасливо жити в безпеці і займатися тхеквондо. «Я не хочу сидіти за столом з брехнею, фальшю і несправедливістю», – написала спортсменка.

В Ірані напередодні заяви спортсменки, після того, як влада країни визнала, що її військові помилково збили український пасажирський літак, на борту якого були 176 людей, спалахнули протести.

 

Акції протесту в країні, які придушуються владою, тривають впродовж останніх років, то затухаючи, то спалахуючи з новою силою. Протестувальники незадоволені як падінням рівня життя, так і політичною системою ісламської республіки, в тому числі обмеженням прав жінок.

 

Space X провела успішне випробування «аварійного порятунку екіпажу»

У США 19 січня провели випробування моделі корабля Crew Dragon компанії Space X із трьома манекенами на борту – для перевірки системи екстреного порятунку астронавтів. Запуск ракети-носія з випробувальної капсулою був проведений з космодрому на мисі Канаверал (Флорида). 

Це заключний етап випробувань пілотованого корабля, після якого Crew Dragon має бути сертифікований як придатний для польотів з екіпажами. Перший такий політ може відбутися в середині 2020 року.

Через півтори хвилини після старту розгінні блоки відключилися на висоті 19 кілометрів над Атлантичним океаном. У цей момент випробувальна капсула відокремилася від носія на великій швидкості і почала спуск. Відкрилися чотири парашути, які забезпечили м’яке приводнення корабля.

 

На відміну від попередніх польотів, коли розгінні блоки поверталися на Землю для повторного використання, в нинішніх випробуваннях їх повернення не було передбачене.

Мета експерименту – перевірка систем життєзабезпечення і порятунку людини в гіпотетичній аварійній ситуації, яка могла б виникнути в перші хвилини після старту. Саме на цьому етапі виведення на орбіту може виявитися вже неможливим, а аварійне повернення на Землю супроводжується екстремальними перевантаженнями.

У США ще дві компанії створюють свої космічні кораблі для доставки екіпажів на МКС, а також для польотів на Місяць і – в більш віддаленому майбутньому – на Марс.

 

Росія: Путін заявив, що не прагне правити довічно

Президент Росії Володимир Путін заявив, що не хотів би, щоб його країна поверталася до радянської практики мати довічних правителів, які помирали без чіткої процедури правонаступництва. Під час виступу перед групою ветеранів Другої світової війни в Санкт-Петербурзі 18 січня Путіна запитали, чи потрібно зняти обмеження термінів для президента.

«Було б дуже тривожно повернутися до тієї ситуації, яку ми мали в середині 1980-х, коли державні лідери залишалися при владі, один за одним, до кінця своїх днів і пішли з посади, не забезпечивши необхідних умов для переходу влади. Я думаю, що було б краще не повертатися до тієї ситуації», – сказав російський лідер

Путін незмінно перебуває на керівних посадах у Росії вже понад 20 років, від 1999-го. Спершу він був прем’єр-міністром, згодом відбув два чотирирічних терміни як президент, згодом на термін правління президента Медведєва повернувся на посаду голови уряду, а від 2012 року знову є президентом упродовж двох шестирічних термінів.

У своєму зверненні до Федеральних зборів 15 січня 67-річний Путін запропонував конституційні зміни. Якщо вони будуть схвалені, це відкриє для Путіна механізми збереження влади, не пов’язані з посадою президента. Путін має піти з цієї посади в 2024 році.

Принц Гаррі і Меган позбудуться королівських титулів

Принц Гаррі і його дружина Меган більше не зможуть використовувати свої королівські титули і перестануть отримувати державні кошти, сказано в заяві Букінгемського палацу. Герцог і герцогиня Сассекські також заявили, що мають намір повернути 2,4 мільйона фунтів, витрачені з бюджету Великої Британії на ремонт їхнього будинку у Віндзорі. Крім того, принц Гаррі і Меган не зможуть бути офіційними представниками королеви.

13 січня королева Великої Британії Єлизавета II погодилася надати герцогу і герцогині Сассекським «перехідний період», під час якого принц Гаррі і його дружина Меган зможуть поперемінно перебувати в Канаді і Великій Британії. Королева наголосила, що «повністю підтримує» бажання свого молодшого онука і його дружини знайти нову соціальну роль, але вважала за краще б бачити їх у традиційній ролі членів королівської родини.

Єлизавета II заявила, що має бути ще багато роботи, щоб врегулювати відносини Гаррі і Меган з іншими членами королівського сімейства Віндзорів, але вона очікує, що остаточні рішення будуть ухвалені в майбутньому.

Гаррі, герцог Сассекський, і його дружина Меган, уроджена Маркл, тиждень тому оголосили про своє бажання відійти від виконання обов’язків провідних членів королівської сім’ї.

Подружжя ненавиділо втручання преси в їхнє особисте життя: Меган судилася з газетою Daily Mail, яка без дозволу опублікувала, за твердженням герцогині, лист з її особистого листування.

Прихильники Меган стверджують, що вона піддавалася у Великій Британії психологічному тиску. Він був пов’язаний, за цією версією, в тому числі з прогресистськими поглядами герцогині (вона підтримує екологічні і феміністські ініціативи), а також її расовим походженням. Принц Гаррі якось прокоментував це так: «Я втратив матір і зараз спостерігаю, як моя дружина стає жертвою тих же могутніх сил».

Принц Гаррі, молодший син спадкоємця британського престолу принца Чарльза і покійної леді Діани Спенсер, і американська актриса Меган Маркл одружилися 19 травня 2018 року у Віндзорському замку. Після весілля вони стали герцогом і герцогинею Сассекськими. Меган Маркл 36 років, Гаррі молодший на 3 роки. Це її другий шлюб. Вона – перша мулатка і перша акторка, яка вийшла заміж за британського принца.

На сході Лівії за наказом Хафтара припинене відвантаження нафти

Напередодні міжнародної конференції по Лівії, яка відбудеться 19 січня в Німеччині, лівійські термінали на східному узбережжі припинили відвантаження нафти, повідомила «Німецька хвиля». Наказ був відданий командувачем Лівійської національній армії генералом Халіфою Хафтаром.

Лівійська національна корпорація виступила із закликом не використовувати нафту як інструмент політичного тиску.

16 січня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас після зустрічі з Хафтаром у Бенгазі на сході Лівії заявив, що генерал погодився укласти перемир’я і дотримуватися режиму припинення вогню. Трьома днями раніше Хафтар залишив Москву після тривалих переговорів із міжнародно визнаним прем’єр-міністром Лівії Фаїзом Сараджем, відмовившись підписувати спільний документ і пославшись на необхідність консультацій із прихильниками.

Хафтар також підтвердив Маасу, що готовий приїхати до Берліна 19 січня на саміт щодо Лівії під егідою ООН. Раніше про свою участь у конференції заявив і Фаїз Сарадж.

Раніше в січні Туреччина стала відправляти свої війська на допомогу уряду Сараджа. Громадянська війна в Лівії розпочалася після повалення режиму Муаммара Каддафі в 2011 році.

Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент 42-го президента США Білла Клінтона захищатимуть від імпічменту 45 президента Дональда Трампа. Про це повідомляє CNN з посиланням на Білий дім.

73-річний Кеннет Стар і 59-річний Роберт Рей приєдналися до команди юристів, які захищають Трампа. Разом з ними до команди приєднався 81-річний адвокат Алан Дершовіц, серед клієнтів якого – голлівудський продюсер Харві Вайнштейн, якого десятки жінок звинуватили у домаганнях, боксер Майк Тайсон, проти якого висували звинувачення у зґвалтуванні, та американський футболіст О. Джей Сімпсон, який звинувачувався у вбивстві дружини.

Очолять захист Трампа юрист Білого дому Пет Сіполоне і особистий адвокат Трампа Джей Секулоу. До них також приєднається колишня генпрокурор штату Флорида Пем Бонді.

 

Розгляд справи чинного президента США почнеться в Сенаті у вівторок, 21 січня. Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Більшість в Сенаті належить Республіканській партії, від якої Трамп був обраний на пост президента. Ніхто з республіканців не підтримав звинувачення в Конгресі. Аналітики вважають, що Трампа виправдають.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент.

Boeing виявив нову проблему у літаків 737 Max

Американська компанія Boeing знайшла нову проблему у програмному забезпеченні літака 737 Max. У компанії заявили, що повідомили про це Федеральне управління авіації США.

Як повідомляють ЗМІ з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, питання стосується програмного забезпечення, яке перевіряє, чи монітори відслідковування ключових систем літака працюють належним чином.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.

Boeing вирішила призупинити виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року.

США ввели санкції проти іранського генерала через репресії проти протестувальників

Сполучені Штати Америки ввели санкції проти високопоставленого військового іранського чиновника через репресії проти антиурядових протестувальників, повідомив Державний департамент 17 січня.

Бригадному генералу Корпусу вартових ісламської революції Хасану Шавапуру заборонили в’їзд до США за роль у розгоні протестів у листопаді минулого року на південному заході країни.

Спеціальний посланець США по Ірану Браян Гук заявив, що генерал Шавапур командував підрозділами, відповідальними за жорстокі репресії над щонайменше 148-ма «безпорадними іранцями в регіоні Махшехр».

Тегеран спростував звинувачення США і правозахисників у масштабних репресіях, але визнав протистояння силовиків у Махшехрі з протестувальниками, які, за даними влади, були озброєні.

Махшехр, де живе численна арабська меншина Ірану, став місцем протестів, що спалахнули після різкого зростання цін на пальне.

Помпео: США перевірять заяви про можливе стеження за Йованович

Державний секретар США Майк Помпео заявляє, що Держдепартамент перевірить, чи була в небезпеці колишня посол США в Україні Марі Йованович у час свого перебування в Києві.

Помпео сказав про це 17 січня, через кілька днів після оприлюднення документів, що свідчать про можливе стеження за Йованович, яку відкликали в травні 2019 року.

«Ми зробимо все необхідне, щоб оцінити, чи щось було. Підозрюю, що багато з оприлюднених повідомлень виявляться неправдивими, але наш обов’язок, мій обов’язок як державного секретаря – гарантувати, щоб ми оцінили і розслідували», – сказав Помпео.

Напередодні в Міністерстві внутрішніх справ України повідомили про початок розслідування щодо можливого стеження за Йованович.

 

У повідомленні МВС України вказано, що справа відкрита через матеріали, опубліковані 14 січня комітетом із розвідки Палати представників Конгресу США в рамках процедури про імпічменту президента Дональда Трампа. Йдеться зокрема про листування колишнього помічника юриста Трампа Руді Джуліані Лева Парнаса з українськими політиками і людьми з оточення Трампа.

Епізод, який можна трактувати як визнання в стеженні за Йованович, міститься в листуванні між Парнасом і кандидатом у Конгрес від республіканців Робертом Гайдом.

Гайд ділився з Парнасом, який виконував різні доручення Джуліані, негативною думкою про Йованович, а також писав, що його українські партнери можуть допомогти відстежити переміщення посла.

 

Марі Йованович, яку минулого року несподівано відкликали з посади посла США в Україні, раніше повідомляла конгресовому розслідуванню у справі імпічменту президента Дональда Трампа, що напередодні відкликання відчувала брак підтримки з боку Державного департаменту, а після того – загрозу з боку Трампа.

Палата представників під керівництвом демократів у грудні звинуватила Трампа у зловживанні владою задля особистої вигоди, а також у перешкоджанні Конгресу.

Трамп заперечує звинувачення. Він назвав процедуру імпічменту «полюванням на відьом».