Голова Єврокомісії представила програму захисту клімату

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила так звану «Зелену угоду» – план ЄС щодо захисту навколишнього середовища. Він передбачає, що через 30 років країни-члени Євросоюзу зведуть до нуля різницю між викидами парникових газів і їх поглинанням.

Для допомоги країнам, які хочуть відмовитися від горючих корисних копалин, планують залучити в найближчі роки до 100 мільярдів євро інвестицій.

Європейській промисловості у плані пропонують вдатися до жорстких екологічних норм. При цьому Єврокомісія планує захистити її від дешевої імпортної продукції, зокрема додатковими митними зборами. Крім того, через квоти на викиди парникових газів можуть значно подорожчати повітряні перельоти і перевезення водним транспортом.

Пропозиція Єврокомісії лідери країн-учасниць ЄС обговорять 12 і 13 грудня на саміті. Як зазначає агентство Reuters, Польща, Угорщина і Чехія вже виступили проти програми.

У Празі встановлять пам’ятник власівцям

Рішення остаточне. Раніше проти встановлення пам’ятника власівцям у Празі виступила Росія

Індія: парламент ухвалив суперечливий закон про громадянство

Парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану.

Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Ухвалення закону відбувалося на тлі протестів у регіонах на північному сході, що межують із Бангладеш. У штаті Ассам відбулися сутички між демонстрантами та поліцією.

Конституційність документу, як очікується, перевірять у суді. Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний.

Водночас владна націоналістична партія «Бхаратія Джаната» стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».

У Брюсселі вважають, що Боснія і Герцеговина поки не готова до членства в ЄС

У Європейському союзі вважають, що Боснія і Герцеговина поки не готова до вступу в ЄС і повинна більше працювати над зміцненням своїх інститутів, щоб гарантувати демократію і верховенство закону. Про це йдеться у висновку Ради Євросоюзу щодо заявки Боснії і Герцеговини від 10 грудня.

«Рада визнає, що Боснія і Герцеговина зараз не в повній мірі відповідає копенгагенським політичним критеріям і вимагає значних зусиль для зміцнення своїх інститутів, щоб гарантувати демократію, верховенство права, прав людини і поваги та захисту меншин», – йдеться в повідомленні.

Під час зустрічі в Брюсселі 15 жовтня Євросоюз не зміг досягти консенсусу щодо початку переговорів про членство в ЄС з Албанією і Північною Македонією. Проти виступили Франція, Нідерланди і Данія, уряди яких вважають, що ці балканські країни здійснили недостатньо реформ для такого кроку.

 

Ердоган заявив, що захоплюється Трампом і Путіним

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 10 грудня назвав президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна світовими лідерами, якими він захоплюється.

Виступаючи перед студентами університету в Анкарі, Ердоган водночас заявив, що в Європі не вистачає натхненного лідера, а є «серйозна криза керівництва і вакуум лідерства».

Трампа Ердоган похвалив за відвертість.

«Подобається вам чи ні, містер Трамп – важливе ім’я. У нього немає прихованого порядку денного. Він говорить мені речі чітко і відкрито», – сказав Ердоган і додав, що відповідає Трампові взаємністю.

Аналогічно і Путіна він охарактеризував, як лідера, що нічого не приховує і відвертий з Туреччиною.

Третім чинним лідером, якому симпатизує Ердоган, – шейх Катару Тамім бін Хамад Аль Тані, якого президент Туреччини назвав «молодим і активним» лідером, який підтримує бідні країни.

Серед натхненних особистостей минулого Ердоган назвав пророка Магомета та засновника сучасної Туреччини Мустафу Кемаля Ататюрка. Відзначив він і колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера та експрем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі.

13 листопада президент США ДональдТрамп заявив про «чудову зустріч» із Ердоганом у Білому домі, водночас вказавши, що купівля Туреччиною російських зенітно-ракетних комплексів С-400 створює «серйозні виклики», які, він сподівається, можна вирішити.

Юридичний комітет Палати представників обговорить статті імпічменту Трампа

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США 11 грудня розпочне обговорення статей імпічменту президента Дональда Трампа.

Очікується, що дебати, які розпочнуться ввечері, триватимуть до наступного ранку. Обговорення завершиться голосуванням, чи вже в найближчі дні належить передавати зібрані матеріали всьому складу палати для остаточного голосування за імпічмент.

Трампу загрожують офіційні звинувачення у зловживанні владою та перешкоджанні Конгресу.

Вони стосуються його відносин із Україною, зокрема, чи він вимагав допомоги Києва в розслідуванні щодо своїх політичних конкурентів, і чи використав як важіль впливу позбавлення України 391 мільйона доларів військової допомоги.

 

Якщо Палата представників, де більшість мають демократи, оголосить імпічмент Трампу, наступним етапом процесу буде розгляд у Сенаті питання про відсторонення президента від влади.

Фінляндія: Санна Марін склала присягу й стала наймолодшим прем’єр-міністром у світі

34-річна Санна Марін склала присягу прем’єр-міністра Фінляндії та стала наймолодшим головою уряду у світі.

Марін до цього була міністром транспорту. Ще раніше – депутатом, заступником прем’єр-міністра та головою міської ради її рідного Темпере (тоді їй було 27 років).

На посаді прем’єр-міністра Фінляндії Марін змінить Антті Рінне, який пішов у відставку минулого тижня після втрати довіри коаліції.

Другим наймолодшим у світі головою уряду є 35-річний прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Солістка Roxette померла у віці 61 року

Шведська музикантка, солістка гурту Roxette Марі Фредрікссон померла у віці 61 року.

Сім’я Фредрікссон повідомила, що жінка померла зранку 9 грудня.

У 2002 році в неї діагностували рак мозку. Втім, за три роки вона вилікувалася.

Серед найвідоміших пісень гурту – The Look, Listen to Your Heart, It Must Have Been Love та Joyride.

 

Росія: поліція розшукує шамана Габишева, який знову йде «виганяти Путіна»

Поліція в російському регіоні Якутія розшукує шамана Олександра Габишева, який знову вирушив до Москви «виганяти» президента Росії Володимира Путіна. Координатор організації «Відкрита Росія» Олексій Прянішніков 10 грудня повідомив Радіо Свобода, що місцева поліція безуспішно намагалася вручити повістку сестрі Габишева, щоб він прийшов до поліцейського відділення.

Жінка відмовилася прийняти повістку й запропонувала поліції вручити документ особисто її брату. Вона зазначила, що їм потрібно «шукати її брата на дорогах до Москви».

За словами соратників шамана, Габишев почав свій шлях до Москви 7 грудня. За словами Євгенія Ростокіна на прізвисько «Ворон», підписка шамана про невиїзд завершилася 14 жовтня.

У березні Габишев вперше вирушив з Якутії до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії й Іркутської області. Проти шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не має відношення до затримання шамана.

Зеленський закінчив зустріч з Макроном

Офіс Президента України повідомив про завершення двосторонньої зустрічі президента Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Розмова глав держав відбулася в Парижі, одразу перед першою за три роки зустріччю лідерів «нормандської четвірки».

В ній, крім Зеленського й Макрона, також беруть участь канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін.

Представники президента України уточнюють, що це перша двостороння зустріч у рамках перемовин, запланованих сьогодні для напрацювання бачення щодо завершення війни на Донбасі.

«Еммануель Макрон як сторона, що приймає, ознайомив Володимира Зеленського зі сценарієм та форматом проведення переговорів», – йдеться в повідомленні офісу Зеленського.

Також сьогодні заплановані двосторонні зустрічі Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Росії Володимиром Путіним, а також зустріч чотирьох лідерів.

Пізніше запланована прес-конференція за результатами перемовин у Нормандському форматі.

Тим часом, біля Офісу президента України відучора триває акція, учасники якої вимагають від Володимира Зеленського не робити кроків до капітуляції України та не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.